Панельні радіатори Krafter

Конструкція панельних радіаторів

Вони є тонкими рифленими сталевими пластинами, звареними між собою електрозварюванням. Зовнішню поверхню елементів, як правило, спочатку покривають цинком, а потім порошковою емаллю, зазвичай молочно-білого кольору (хоча радіатор можна пофарбувати в будь-який колір RAL). А внутрішню – спеціальним антикорозійним складом. Варто зазначити, що крім вищезгаданих моделей існують варіанти з абсолютно плоскою поверхнею і без додаткових ребер. Подібні вироби використовують у приміщеннях з підвищеними вимогами щодо гігієни (наприклад, у дитячих кімнатах або медичних закладах).
Висота побутових зразків знаходиться в межах від 300 до 900 мм, а довжина – від 400 до 3200 мм. Ці габарити дозволяють вписувати батареї у будь-який інтер’єр. Працюють панельні радіатори при температурі теплоносія, що не перевищує 95 С. Дане обмеження пов’язано з тим, що при великих значеннях утворюється пара, що підвищує тиск у системі, навантаження на батарею зростають. Для того щоб спускати із системи опалення зайве повітря, пристрої забезпечують спеціальним повітровідвідником – краном травневого.
У деяких моделях до пластин (одною або декількома) приварені спеціальні ребра, що збільшують площу тепловіддачі. Способи приєднання радіатора до загальної системи опалення різні – бічний, нижній і універсальний. У кожному конкретному випадку варіант вибирають виходячи із зручності монтажу та підведення труб.
Деякі вироби мають спеціальні вентильні вставки з термостатом, що дозволяють регулювати перепад температур у двотрубній системі, встановлюючи тим самим необхідний тепловий режим у приміщенні. Для радіаторів з бічним підключенням термостатичні вентилі можна придбати і окремо, підключивши його до магістралі, що подає.

Плюси та мінуси

Панельні радіатори чудово передають тепло від теплоносія в приміщення і здатні дуже швидко змінювати в ньому температуру. Відбувається це через велику площу тепловіддачі пристрою. До мінусів можна віднести простий дизайн.

Монтаж

Для початку в стіні, на якій передбачається встановити панель, свердлять невеликі отвори діаметром 8-12 мм. Вони вставляють спеціальні розпірні втулки і вкручують гвинти (але не остаточно). На отримані елементи кріплення одягають фіксуючі пластини. І затягують кріплення. Потім на обігрівач встановлюють так звані дистанційні розпірки – пристрої, що задають проміжок між стіною і радіатором. Потім підводять труби (зараз активно використовують недорогі та практичні вироби з металопластику або міді), підключають їх знизу або збоку. От і все. Система готова до роботи.
Хоча вищеописаний процес у принципі нескладний і його можна зробити самостійно, все ж таки краще цього не робити. По-перше, розрахунок потужності системи (її підбирають за спеціальними таблицями, виходячи з площі, що обігрівається, і числа вікон у приміщенні), обчислення необхідної кількості приладів, підбір моделей — усе вищеперелічене за великим рахунком грамотно виконає лише професіонал. А по-друге, подумайте, чи захочете ви, а головне, чи впораєтеся з виконанням описаних вище складальних операцій, витримавши потрібну відстань до стіни, підвівши та підключивши комунікації?

Вартість та виробники

Ціни на панельні радіатори залежать від потужності, або, іншими словами, від тепловіддачі. Остання коливається від 06 до 59 кВт. Чим вище показник, тим більше за площею приміщення здатне обігріти пристрій.
У нашому інтернет-магазині представлена ​​продукція багатьох встиглих позитивно зарекомендувати себе фірм. Це німецькі радіатори HM та Brugman, турецькі Krafter та інші.